Усиновлення
Усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, було та залишається пріоритетною формою влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.
Хто підлягає усиновленню?
Діти, що перебувають на обліку, як:
діти-сироти;
діти, позбавлені батьківського піклування;
діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.
Облік дітей, які можуть бути усиновлені, здійснюється службами у справах дітей районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, уповноваженим органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань дітей, службами у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та Мінсоцполітики.
Діти, які не перебувають на обліку:
дитина, яка є громадянином України, але проживає за її межами, усиновлення такої дитини здійснюється за умови надання дозволу Мінсоцполітики;
усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя.
Хто може усиновити дитину?
Відповідно до статті 207 Сімейного Кодексу України усиновленням є прийняття у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадків, коли усиновлення здійснюється громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, або якщо усиновлювач не є громадянином України чи усиновлення дитини, яка є громадянином України здійснюється іноземцем.
Згідно статті 211 Сімейного Кодексу України усиновлювачем дитини може бути:
дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;
усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.
подружжя;
особи, які проживають однією сім'єю за рішенням суду щодо усиновлення ними дитини;
якщо дитина має лише матір, вона може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати перебуває у шлюбі;
якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він перебуває у шлюбі;
якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.
Хто має переважне право на усиновлення дитини?
Відповідно до статті 213 Сімейного кодексу України.
За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України:
в сім'ї якого виховується дитина;
який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;
який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;
який є родичем дитини.
2. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, переважне право на усиновлення дитини має подружжя.
Порядок взяття на облік кандидатів в усиновлювачі
Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання дитини.
До заяви додаються такі документи:
копія паспорта;
довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом Державної Фіскальної Служби;
копія свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі);
висновок про стан здоров'я кожного заявника;
засвідчена нотаріально письмова згода 2-го з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органом внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.
Після одержання заяви та вище вказаними документами служба у справах дітей протягом 10-ти робочих днів:
Перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства;
Проводить бесіду із заявниками;
Складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників;
Розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок і в разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі.
Усиновлювачами не можуть бути:
особи однієї статі;
особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину;
якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі;
якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі;
обмежені у дієздатності;
визнані недієздатними;
позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
які були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;
є особами без громадянства;
перебувають у шлюбі з особою, яка:
позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
була усиновлювачем (опікуном, піклувальником, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з її вини;
перебуває на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
була засуджена за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.
Для отримання детальної інформації щодо сімейних форм виховання дітей, запрошуємо звернутися до Служби у справах дітей виконавчого комітету Підгороднянської сільської ради, за адресою: с. Підгородне, вул. Пасічна, 11, каб. 10.
