Герої не вмирають
Українці – мирна нація трударів, хліборобів. Ми ніколи не вели загарбницьких воєн, але завжди давали відчутну відсіч ворогам. Нашу волю та свободу боронили лицарі Київської Русі, козаки війська Запорізького, мазепинці, січові стрільці, вояки УПА.
Впродовж століть з покоління в покоління українці захищали свою землю. Ця боротьба триває й нині. Починаючи з Революції Гідності і дотепер сотні, тисячі українців стали на захист суверенітету, незалежності і територіальної цілісності нашої держави.
Герої нашого часу – це не персонажі з книжок і фільмів, а звичайні хлопці і дівчата, чоловіки і жінки, які живуть посеред нас – у нашій громаді, на сусідній вулиці чи навіть у сусідньому будинку. Вони ходили з нами в одну школу, з кимось із нас сиділи за однією партою, були нашими колегами по роботі. Звичайні люди, які мріяли, закохувалися, створювали сім’ї, будували плани.
А коли Україна опинилася в небезпеці – стали на її захист. Хтось у цій боротьбі віддав найдорожче – своє життя.
Відважні сини України, які віддали своє життя за її свободу і незалежність...
Вшанумо наших земляків! Героям Слава!
Слободян Тарас Ігорович (10 грудня 1982 – кінець грудня 2013, початок січня 2014 )
село Підгородне
Герой Небесної Сотні
Тарас перебував на Майдані під час заворушень у Києві, проте потім безслідно зник. Знайшли його мертвого у лісі на Сумщині без лівої руки та без пальця на правій. Тарас Слободян помер від критичної втрати крові внаслідок вибуху. Точної дати смерті встановити не вдалося. Відомо лише, що сталось це в проміжку часу між кінцем грудня 2013 року і початком січня 2014 року.
Поховали Тараса Слободяна 5 березня 2014 року у Тернополі на Микулинецькому кладовищі.
За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Тарасу Слободяну було надано звання Героя України з відзначенням орденом «Золота Зірка» (посмертно).
4 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю «За жертовність і любов до України» (посмертно).
Назавжди 31…
Юркевич Андрій Михайлович (18.04.1982 – 05.09.2014)
(псевдо «Грізлі»)
село Підгородне
Після початку війни на сході України вступив до лав захисників. Був командиром 2-го взводу 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» МО України.
Загинув 5 вересня 2014 року у засідці проросійських бойовиків на ділянці дороги Щастя—Металіст, поблизу села Весела Гора на Луганщині.
За особливу хоробрість і героїзм нагороджений посмертно орденом «За мужність» ІІІ ступеня та державною відзнакою «Народний герой України». Тернопільська міська рада присвоїла йому звання «Почесний громадянин міста Тернополя» – за особисту мужність і високий професіоналізм, який виявлений у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
Назавжди 32...
Капчур Андрій Володимирович (22.05.1980 — 25.01 2015)
село Забойки
Призваний до лав ЗСУ у серпні 2014 року. Був оператором-навідником на БМ ІІ 351 «Лора». Воював під Попасною, потім на опорному пункті «Валера» (висота 307,5) поблизу села Санжарівка у районі Дебальцевого. Там і загинув 25 січня 2015 року.
1 березня 2016 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
26 серпня 2022 року Андрію Володимировичу присвоєно звання «Почесний громадянин Тернопільської області».
Назавжди 34…
Заплітний Дмитро Іванович (08.06.1983 – 28.01. 2015)
село Забойки
Призваний до лав ЗСУ в серпні, після навчання захищав Україну в Донецькій області. Загинув 28 січня 2015 року під час артилерійського обстрілу в Шахтарському районі Донецької області поблизу Дебальцевого.
Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
18 серпня 2015 рішенням Тернопільської міської ради присвоєно звання "Почесний громадянин міста Тернополя" (посмертно).
Назавжди 31...
Михайловський Олександр Павлович ( 09.10.1987 – 14.03.2022)
село Забойки
У 2014 році був призваний до Збройних Сил України. Проходив військову службу на посаді механіка-водія БМП-2. Учасник боїв за Дебальцеве. Під час оборони висоти 307,5, діючи як гранатометник РПГ-7, підбив два ворожих танки. Після бою 25 січня 2015 р. на пошкодженій БМП евакуював важкопоранених.
У 2017 році знов уклав контракт зі ЗС України. Загинув 14 березня 2022 року поблизу м. Золотого Луганської області.
26 лютого 2015 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом "За мужність" III ступеня. 21 лютого 2016 року отримав медаль «За оборону м. Дебальцеве».
8 травня 2022 (посмертно) нагороджений орденом "За мужність" III ступеня
за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Назавжди 34...
Завада Михайло Йосипович (22.11.1981 – 22.04.2022)
село Драганівка
З перших днів повномасштабного російського вторгнення в Україну став на захист країни. Був стрільцем 68 ОЄБр. Загинув 22 квітня 2022 року поблизу села Богоявленка
17 червня 2022 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Назавжди 40…
Паславський Василь Степанович (03.04. 1971 - 14.05.2022 )
село Домаморич
В перші дні повномасштабного російського вторгнення в Україну добровольцем зголосився до територіального центру комплектування та соціальної підтримки й за три дні вирушив на війну.
Служив командиром відділення взводу військової частини. Загинув в боях на Харківщині.
22 серпня 2022 року рішенням Тернопільської міської ради присвоєно звання "Почесний громадянин міста Тернополя" (посмертно).
Назавжди 51...
Нечай Віктор Ярославович (20.07.1978 – 26.05.2022)
село Довжанка
З перших днів повномасштабної війни пішов добровольцем на фронт. Загинув 26 травня 2022 року під Бахмутом на Донеччині.
4 липня 2022 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Назавжди 43 …
Карп Анатолій Миколайович (31.03.1999 – 03.06.2022)
село Великий Ходачків
До лав захисників вступив добровольцем навесні 2022 року. Служив у десантно-штурмовому батальйоні військової частини А0281 95-ї бригади.
Виконуючи бойове завдання, загинув 3 червня 2022 року поблизу села Довгеньке Ізюмського району Харківської області.
Рідні загиблого отримали «Грамоту пошани та скорботи» від головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
Назавжди 23…
Мудрий Ярослав Володимирович (26.06.1972 – 09.07.2022)
село Почапинці
Служити пішов за контрактом, був головним сержантом стрілецького взводу.
Загинув 9 липня 2022 року у місті Часів Яр на Донеччині.
9 січня 2023 року за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
22 серпня 2023 року Ярославу Володимировичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя».
29 серпня 2023 посмертно нагороджений «Хрестом Героя» - відзнакою, яку започаткували побратими з 24 ОМБр імені короля Данила спільно з Всеукраїнським об'єднанням «Ми Українці».
Назавжди 50…
Головко Володимир Леонідович (03.07. 1981 – 09.07.2022)
село Почапинці
Учасник АТО. В перші дні повномасштабної війни - 28 лютого 2022 року призваний на військову службу. Загинув 9 липня 2022 року у місті Часів Яр на Донеччині.
9 січня 2023 року за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Назавжди 41…
Прищ Олег Миколайович (20.03.1986 - 24.01.2023)
село Драганівка
Став на захист Батьківщини з перших днів повномасштабного російського вторгнення в Україну. Молодший сержант 68 ОЄБр, командир відділення взводу радіаційного, хімічного та біологічного захисту.
Загинув 24 січня 2023 року поблизу населеного пункту Павлівка на Донеччині.
5 грудня 2023 року нагороджений «Хрестом воїна-єгеря» І ступеня (посмертно).
8 грудня 2023 року за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Назавжди 36...
Новак Сергій Степанович (05.08.1981 – 31.07.2023)
село Великий Ходачків
До Збройних сил був призваний у травні 2022 року, воював у складі оперативного угрупування військ «Каховка». З жовтня 22 був учасником боїв під Куп’янськом, виконував обов’язки стрільця-помічника гранатометника механізованого батальйону військової частини А1008.
12 липня 2023 року отримав важкі поранення в селі Масютівка. Проходив лікування у харківському шпиталі, згодом був транспортований до київського військового госпіталю.31 липня 2023 року помер від отриманих травм.
Рідні загиблого отримали «Грамоту пошани та скорботи» від головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
Назавжди 41…
Бурбела Орест Леонідович (23.12.1988 - 01.01.2024)
село Довжанка
Був призваний на службу у березні 2022 року, старший матрос. Воював під Авдіївкою, найгарячішій точці, де російські окупанти застосовували фосфорні бомби. Мав високий рівень мотивації до військової справи.
Під час виконання службових обов’язків 1 січня 2024 року помер у населеному пункті Желанне Покровського району на Донеччині.
Назавжди 35…
Погорілець Ігор Іванович (01.03.1972 - 11.06.2024)
село Підгородне
Сержант Ігор Погорілець був призваний на військову службу в липні 2023 року. Командував піхотним відділенням. Загинув 11 червня поблизу населеного пункту Кам’янське Запорізької області.
Назавжди 52...
Запалим свічку пам’яті про тих,
Кого війна забрала в домовину.
Бог забирає кращих, може і святих.
У когось - батька, чоловіка, сина…
Герої не вмирають і не вмруть,
Вони навіки в пам’яті народу.
Запалим свічку й тихо пом’янемо
Героїв, що боролись за свободу.
