A A A K K K
для людей із порушенням зору
Підгороднянська громада
Тернопільська область, Тернопільський район

Про громаду

Підгороднянська територіальна громада Тернопільського району Тернопільської області (далі Підгороднянська ТГ) створена згідно з рішенням першої сесії Підгороднянської сільської ради 13 листопада 2020 року шляхом об’єднання 6 сільських рад із центром у селі Підгородне.  До складу Підгороднянської об’єднаної територіальної громади входять села Великий Ходачків, Довжанка, Домаморич, Драганівка, Забойки, Підгородне і Почапинці Тернопільського району Тернопільської області.

Підгороднянська ТГ розташована у центральній частині Тернопільської області за 4 км від обласного і районного центру —  міста Тернопіль. Через територію громади пролягають міжнародні автомобільні шляхи М 09 і М 12 (частина європейського шляху Е 50) і залізниця Тернопіль – Ходорів. Відстань від центру ОТГ (с. Підгородне) до найближчої залізничної станції Тернопіль становить 6 км. Відстань до найближчого міжнародного аеропорту Тернопіль – 12 км.

Територія Підгороднянської ТГ розміщена в межах Тернопільського плато Подільської височини. Поверхня горбисто-рівнинна, розчленована річковими долинами і балками. Найбільші річки на території громади – Довжанка і Руда (Брідок). На річках і їх притоках створено 8 ставків.

 

Історична довідка

Перші поселення людей на території Підгороднянської громади згідно з археологічними дослідженнями датуються IV століттям до н.е. (епоха енеоліту) поблизу села Довжанка. Дещо пізніше виникли давньослов’янські та давньоруські поселення в околицях сучасних сіл Довжанка, Домаморич, Драганівка і Почапинці. У цих селах також виявлені та описані поховання з тих часів.

Найдавніша письмова згадка датується 1241 роком про село Домаморич, яке є найстаршим поселенням у Підгороднянській громаді. У XV столітті вже згадуються села Довжанка, Драганівка та Почапинці. У XVIст. датується перша згадка про село Підгородне з назвою Підгородичі, а в XVII ст. село Забойки. Наймолодшим селом громади є Великий Ходачків, який вперше згаданий у письмових джерелах у 1758 р.

У середньовічні часи територія сучасної Підгороднянської громади перебувала під владою Польщі (Речі Посполитої). У другій половині XVII ст. внаслідок частих нападів татаро-турецьких військ усі села в околицях Тернополя були зруйновані та наново відбудовувалися.

З 1772 р. внаслідок першого поділу Польщі ці землі перейшли під владу Австро-Угорської імперії. У другій половині ХІХ ст. через села Янівка (Підгородне), Почапинці та Великий Ходачків була прокладена кам’яна дорога («гостинець») Тернопіль – Бережани. У 1897 р. побудована залізниця Ходорів – Тернопіль із зупинкою у с. Великий Ходачків. Під час Першої світової війни села на території сучасної Підгороднянської громади зазнали значних пошкоджень і втрат, бо поблизу проходила лінія фронту по р. Стрипа. Під час національно-визвольних змагань 1917-1921 років багато мешканців сіл воювали в арміях УНР, ЗУНР і УГА. Зокрема, у с. Почапинці мешкав відомий пілот Української Галицької армії та поет М. Шарик. У міжвоєнні роки священником на парафіях Великий Ходачків і Забойки був відомий український письменник Тимофій Бордуляк.

У міжвоєнні роки більшість сіл громади переживали «епоху розквіту», оскільки зростала кількість населення, процвітав кооперативний рух і місцеві ремесла. Наприклад, у с. Довжанка діяли млин, молочарня, невеликий спиртозавод, а у селі проживало понад 1900 жителів (на сьогодні 950). У 1920-их роках у с. Почапинці проживало близько 1100 мешканців (зараз - 560), с. Драганівка – 1960 жителів (зараз – 820). У 1934-1939 році всі села сучасної Підгороднянської громади були у складі гміни з центром у с. Янівка (тепер – Підгородне).

Під час Другої світової війни усі села громади зазнали значних руйнувань і людських втрат. Село Великий Ходачків було майже все зруйноване. Через села Довжанка, Почапинці, Драганівка, Великий Ходачків у квітні 1944 року німецькі війська проривалися через радянські укріплення до оточеного гарнізону в м. Тернопіль. Під час боїв використовувалося різне озброєння, в тому числі важке. Ще більших втрат зазнали села у повоєнні роки, коли було виселене до Західної Польщі переважаюче тут польське населення. Натомість були переселені у значно меншій кількості українці з приєднаних до Польщі галицьких і волинських земель.

У післявоєнні роки у всіх селах громади у примусовому порядку (часто з репресіями) були створені колгоспи, які згодом були укрупнені. У 1970-1980 роках в СРСР розвивали концепцію т. зв. «перспективних сіл». У межах громади такими селами були Довжанка і Почапинці. У них розбудовувалася соціальна інфраструктура – середні школи, магазини, відділення зв’язку, проводилася газифікація і телефонізація. 

З розпадом СРСР соціально-економічний розвиток сіл кардинально змінився. Були розпайовані, а згодом ліквідовані колгоспи, бурхливо розвивалося індивідуальне житлове будівництво, зароджувався і зростав приватний бізнес. У 2018 році села Підгородне, Довжанка, Домаморич, Драганівка, Забойки, Почапинці та Великий Ходачків об’єдналися у Підгороднянську громаду, яка стала офіційною територіальною одиницею після місцевих виборів 2020 року.

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано