Навічно у нашій пам’яті
Родина, друзі, односельці та земляки сьогодні спільною молитвою звернулися до Бога за упокій душі Андрія Капчура. Поминальна Служба відправлялася у церкві святих безсрібників Косми і Дам'яна села Забойки з нагоди шостих роковин з дня його загибелі в зоні АТО.
Андрій народився 22 травня 1980 в селі Забойки у дружній багатодітній родині, де крім нього було ще шестеро братів та п’ятеро сестер.
У 1995 році закінчив Почапинську ЗОШ І-ІІІст. У 1999 році проходив військову службу у місті Рава Руська.
До війни працював у сусідньому селі Драганівка в столярному цеху на підприємстві «Кузя», що займається виготовленням дитячих ліжок.
У серпні 2014 був мобілізований у Мучаківську 128 гірсько-піхотну бригаду. Навчання проходив разом із ще одним героєм із Забойок Дмитром Заплітним.
Після навчання Андрій у відпустку не приходив, відразу пішов в АТО — спочатку в Попасну, потім під Дебальцеве, опорний пункт «Валера» висота 307,51 поблизу села Санжарівка.
25 січня 2015року оператор-навідник на БМ ІІ 351 «Лора» 128 гірсько-піхотної бригади Андрій Володимирович Капчур загинув у бою за волю України.
Довший час Андрія вважали безвісти зниклим. Рідні та волонтери розшукували його по лікарнях і госпіталях, до останнього сподівалися, що він живий. Лише у травні тіло Андрія Капчура ідентифікували за експертизою ДНК. Поховали героя 19 серпня на цвинтарі в рідному селі біля могили Борцям за волю України.
Указом Президента України № 76/2016 від 1 березня 2016 року, "за особисту мужність і високий Указом Президента Указом Президента України від 1 березня 2016 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності Капчур Андрій Володимирович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. (Посмертно).
